У продовження теми про НЛО. Британці виклали своє відео, де зібрані архівні матеріали. Подивитись можна тут

Прочитав сьогодні інтерв"ю Олега Скрипки журналу "Фокус" (№19). У ньому співак, розповідаючи про організований ним фестиваль вишиванок, заявив буквально таке: "Еще три-четыре года назад парад вышиванок не привлек бы к себе внимание стольких людей. А попытайся мы сделать это при Кучме, меня, скорее всего, посадили бы в тюрьму. Или нас разогнали бы какими-то грубыми методами". 

Скрипка у даному випадку, я так розумію, говорив без стьобу. Цікаво, невже він справді думає, що за вишиванки його б за часів Кучми посадили?

Фільм про В’ячеслава Чорновола із серії «Великі українці», який вчора на «Інтері» презентував його син – Тарас, виявився несхожим на попередні роботи проекту. Звісно ж, не останню роль у цьому зіграв син лідера Народного Руху. Власне, у стрічці було два героя – В’ячеслав і Тарас. Син, який  розповідав про свого батька, зовсім був не схожий на того Чорновола-молодшого, якого ми тепер знаємо. Не було його напускної політичної бравади, затятості у захисті Партії регіонів і її лідера – Віктора Януковича.

Щодо самого змісту фільму, то мені він видався не повним. Автори фільму вирішили не згадувати ані про його загравання із Кучмою, ані про загадкову смерть Чорновола, ані про зраду з боку частини Народного Руху у останній рік його життя. Та й зрештою, чому б не згадати, що Чорновіл загинув тоді, коли об’їжджав регіони і шукав там підтримку у лідерів місцевих організацій НРУ?

Я не думаю, що від цього б якось змінилась громадська думка про лідера НРУ. Але виходить так, що нам показали Чорновола поза контекстом тих подій, які відбувалися у останні кілька років перед його загибеллю.

Блок Юлії Тимошенко подав позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою скасувати перейменування блоку «Київський прорив» в «Блок Тимошенко – Київський прорив» на виборах до Київради. За словами представників БЮТ, не йдеться про зняття цього блоку з виборчих перегонів, а лише про повернення йому назви, що існувала на момент реєстрації. Отже, команда Юлії Тимошенко намагається захистити своїх виборців від обману. 

Технологія, яку застосував блок «Київський прорив» (Слов'янська партія, Союз анархістів України, партія «Єдина родина») щодо БЮТ, для України не нова. В кінці 90-х на виборах у Верховну Раду в мажоритарних округах нерідко брали участь однофамільці лідерів виборчої гонки. Як наслідок – виборець дезорієнтував і ставив позначку навпроти «клона». На парламентських виборах 2002 року двійники з'явилися у політичних партій і блоків. Тоді до бюлетеня було внесено два Рухи, дві компартії – КПУ і КПУ (о). А Олександр Ржавський спробував навіть створити виборчий блок «За Ющенка!», про який Віктор Андрійович навіть і не підозрював. Щоправда, тоді Молодіжна партія на чолі з нинішнім міністром молоді, сім'ї і спорту Юрієм Павленком, що входить до складу блоку «Наша Україна», запатентувала торговий знак «Віктор Ющенко» і перешкодила Ржавському реалізувати його плани. Але це не вирішило проблем політичних двійників. Нинішні вибори в Києві – ще одне тому підтвердження. Тому що, окрім двох блоків Тимошенко в столиці нині існує два блоки Олександра Омельченка. Один очолює екс-мер Києва. Другий – ще один Олександр Олександрович Омельченко. Щоправда, як заявив колишній столичний мер, цей блок сформував Олександр Олександрович Прус, який змінив своє прізвище на Омельченко. До речі, «справжній» Омельченко через суд намагався скасувати реєстрацію політичного двійника. Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення на його користь, але столичний апеляційний адміністративний суд скасував цю ухвалу.  

У разі коли БЮТ все ж таки вдасться в судовому порядку свою правоту, то він вирішить лише локальне завдання. Без законодавчого врегулювання питання про політичних двійників, напевно, не обійтися. Заступник голови Української Народної партії Ярослав Джоджик говорить, що УНП готова ініціювати розгляд цього питання у Верховній Раді. Він і його соратники виступають проти реєстрації іменних блоків і партій. На думку Джоджика, виборці повинні оцінювати діяльність депутатів місцевих рад, а не популярність їх лідерів.

Ярослав Джоджик, звичайно ж, має рацію. Питання лише в тому, чи підтримають лідери партій і блоку цю ініціативу. Адже з 37 партій і блоків, зареєстрованих для участі у виборах в Київраду, 7 – іменні. При чому – більшість лідерів виконують роль партійних «паровозів».  Маючи мандат депутатів Верховної Ради, вони й не збираються працювати в столичній раді. Але, як мовиться, ці політики вже належать не собі, а політичному шоу-бізнесу, який вимагає жертв. У нинішній ситуації спокійним за своє ім'я може бути хіба що Віктор Янукович, якого ще в 2006 році політтехнологи відрадили створювати іменний блок. Та й погодьтеся: для того, щоб клонувати блок Віктора Януковича (скорочено – БЛЯ) треба мати не тільки політичну мужність, але й гарне почуття гумору.  

Нарешті тиждень травневого відпочинку добігає кінця. Нарешті, бо учергове стало зрозуміло: люди у нас не вміють відпочивати. 

Масове пияцтво і як наслідок - безліч ДТП - ось чим запам"ятається останні сім днів. У Харкові джип насмерть забив шістьох людей, водій був п"яний. Під потяг "Київ-Івано-Франківськ" вскочили "Жигулі" - чотири трупи. Сьогодні "бумер" зіткнувся із "Шевроле-Авео" - сім трупів. 

Сказати, що нарід розслабився - не сказати нічого. Навряд чи хтось завтра почне чемно працювати, бо попереду ще ж 9-е травня. Ось так і пройде травень. А там вже літо і відпустка і День Конституції:)